Сайт учителя біології
Одінець Тетяни Олександрівни

Робота вчителя в межах шкільної підготовки учнів до ЗНО

Питання «Як ефективно підготувати учнів до складання ЗНО?» вже десять років поспіль турбує педагогічну громадськість і потребує вирішення низки питань, які стоять перед майбутніми абітурієнтами, батьками, вчителями і, звичайно ж , адміністрацією.

За роки існування зовнішнього незалежне оцінювання, незважаючи на неодноразові спроби девальвувати його роль та значення, зберегло свою суспільну підтримку та реноме єдиної (на сьогодні) успішної освітянської реформи. Та й не лише освітянської. Підтвердженням цьому є результати соціологічних опитувань, проведених у листопаді 2013 р. Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва»: ЗНО підтримують 53% (нецільова група) та 65% (цільова група) опитаного населення. Тож, на перший погляд, начебто все добре. Та то лише на перший погляд і лише для тих, хто не хоче вникати в суть проблем цієї системи та розв’язувати їх. Навіть, якщо вони це мають робити за посадою. А таких проблем за десятиріччя назбиралося чимало.

В Харківському технічному ліцеї № 173 створено власну  модель підготовки до ЗНО

Функціонування будь-якої освітньої моделі підпорядковане тієї чи іншої мети. 

Метою створення моделі підготовки до ЗНО у ліцеї було підвищити якість навчальних досягнень учнів з предметів тестування. Педагогічними умовами, тобто взаємозв’язаною сукупністю внутрішніх параметрів та зовнішніх характеристик функціонування, що забезпечують високу результативність навчального процесу і відповідають психолого-педагогічним критеріям оптимальності (В. Манько), які були виділені при створенні нашої моделі є:

• набір дисциплін, які винесено на ЗНО,(кількість,  їх незмінність з року в рік);
• специфікація тесту ЗНО (форма, час виконання, кількість завдань, складність завдань);
• програма ЗНО (чи винесено весь програмовий матеріал чи матеріал, вивчення якого відбувалось впродовж 10-11 класів навчання);
• специфіка тестових завдань в залежності від предмету (завдання із використанням карт у тесті з історії, географії; малюнки обладнання лабораторних робіт у тесті з фізики, хімії і т.і.);
• когнітивні рівні (завдання на знання понять, пошук закономірностей, характеристик, причинно-наслідкові зв’язки,  аналіз процесів, їх синтез, оцінювання) ;
• рівень підготовленості із предмету, успішність учнів).

Модель сконструйована як послідовність вирішення конкретних завдань. 

Звичайно, ми всі розуміємо, що підготовка до ЗНО у 11-му  класі, це все одно, що прочитати запитання до іспиту за годину до нього. Процес підготовки до ЗНО у ліцеї починається з 5-го класу. Це, перш за все має мотиваційний  аспект і по-друге знімає психологічний дискомфорт, який обов’язково з’являється під час тестування. І цей процес  починається із знайомства з самою формою тестових завдань, із детальних інструкцій вчителя до їх виконання. Також нами було напрацьовано алгоритм реалізації методики підготовки до ЗНО на рівні учнів і вчителів. Модель має двовимірну (дворівневу) структуру. Перший вимір зумовлений застосуванням тестових завдань на різних етапах уроку.

Другий вимір зумовлений постановкою цілей навчання для кожної окремої дисципліни. Цілі навчання конкретної дисципліни уточнюють і визначають цілі освіти сучасної людини як такі і мети конкретного закладу з урахуванням специфіки дисципліни, обсягу годин навчального курсу, вікових та інших індивідуальних особливостей учнів. Як правило, цілі показують загальні стратегічні орієнтири та напрямки діяльності педагогів і учнів. 

При підготовці до ЗНО з біології особлива увага звертається на рішення задач з генетики, завдань із використанням малюнків, схем, таблиць.

Значну частину тесту зовнішнього незалежного оцінювання з біології, а саме 28% завдань, складають завдання з використанням малюнків. Тому вже в 7-му класі, вивчаючи курс ботаніки, доцільно використовувати різноманітні прийоми та методи навчання. Наприклад: застосовування візуального методу з метою осмислення біологічних явищ, процесів, який сприяє усвідомленню результатів спостережень, лабораторних робіт, фактів, одержаних із підручника, переходу школярів від конкретно-образного до абстрактного мислення. А також кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу, якісному засвоєнню біологічних понять. Організація роботи учнів з підручником, залучення їх до оволодіння навичками візуального моделювання потрібно починати з пояснення важливості таких понять, як опорні конспекти, малюнки. Цей підхід сприяє формуванню в учнів навичок самоуправління своєю пізнавальною діяльністю, допомагає засвоїти алгоритм дій у процесі згортання здобутої з підручника інформації, допомагає школярам виявляти та усвідомлювати суттєве: особливості будови, взаємозв’язок будови і функцій, ознаки подібності та відмінності, пристосування до умов існування. При встановленні взаємозв’язку будови  та функцій доцільно з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки цього біологічного явища.

Приклади тестових завдань з вибором однієї правильної відповіді:

1. Муха це-це переносить захворювання

А Сонну хворобу

Б Малярію

В Лейшманіоз

Г Токсоплазмоз

2. До безхвостих земноводних належить

А Тритон

Б Квакша

В Саламандра

Г Ящірка

3. По легеневій артерії рухається кров

А Венозна

Б Артеріальна

В Капілярна

Г Змішана